Християнська література

НАШЕ ЄВАНГЕЛІЄ

Про особу, звершення, досягнення, здобутки та діло Христа

Перед тим як Господь Ісус вознісся на небо, Він звелів Своїм учням іти і повсюди проповідувати євангеліє (Мт. 28:19; Мк. 16:15). Ми, Його віруючі, радісно несемо цей тягар, тому що в євангелії знаходиться Божа сила, що спасає всіх, хто вірує. Найвища честь для людини — проголошувати євангеліє людям. Євангеліє, яке ми проголошуємо, наддостатнє й обширне. Це євангеліє Ісуса Христа. Найбільш ясно говорить про це апостол Павло: "Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, — благовістити поганам недосліджене багатство Христове" (Еф. 3:8). Таким чином, наше євангеліє — це просто Сам Ісус Христос.

Особа Христа

Христос — це Бог від вічності в минулому до вічності в майбутньому. Серед Трьох Триєдиного Бога Він є Сином Божим. Він був Творцем усього. Усе почало бути через Нього (Ін. 1:3). У часі Він став людиною і причастився нашої природи. Він — досконала людина, у якої є наша створена природа, але немає гріха. Він помер на хресті як людина, щоб виконати усі праведні вимоги, покладені на нас Богом. Таким чином, Він став нашим Викупителем. Але, крім того, Він є нашим Спасителем. Проте Його спасіння — це не стільки спасіння від покарання, скільки спасіння у божественому житті (Рим. 5:10). Коли Він народився, щоб бути людиною, Йому дали Ім'я Ісус, що означає: Єгова Спаситель або Єгова спасіння (Мт. 1:21). Він — Христос, Месія (Ін. 1:41), Помазаний Богом на здійснення Божого плану, або домоврядування (Еф. 3:11; 1:10). Коли Він був на землі, Його звали Господом (Лк. 2:11; Мт. 3:3), оскільки Він вічно Бог, а після того, як Він воскрес і вознісся, Він як людина зробився Господом усіх (Дії 2:36). Він останній Адам, який став у воскресінні життєдайним Духом (1 Кор. 15:45), для того, щоб увійти у Своїх віруючих і дати їм життя (1 Ін. 5:12). Сьогодні Він є їхнім життям і їхнім воскресінням (Ін. 11:25; 3:15; Флп. 3:10).

Звершення Христа

Христос — це не тільки чудесна Особа, Він також дуже багато чого звершив. Його звершення є такою ж частиною нашого євангелія, як і Його Особа. Першим Його великим звершенням було Його воплотіння. Христос був зачатий від Святого Духа в утробі людської діви (Мт. 1:18, 20). Коли Він народився, Він був повністю Богом і повністю людиною, Богочоловіком. Як людина, Він отримав досвід людського житія, проживши більше тридцяти років. Він жив як принижена людина (пор. Іс. 53:2) і стикався із самими різними людьми. Він пережив людські страждання, скорботи, презирство, зневагу (Іс. 53:3), випробовування і спокуси (Євр. 2:18; 4:15). Цей Богочоловік навіть плакав (Ін. 11:35). Він дійсно був повністю людиною.

Цілком випробувавши людське житіє, Господь Ісус звершив всеобіймаючу смерть. Він помер як Агнець Божий, забравши гріх світу (Ін. 1:29). На хрест Він був піднесений як мідний змій, подібно до того, як Мойсей підніс мідного змія у пустині, і діти Ізраїля залишились живі (Ін. 3:14; Чис. 21:4-9). Хоча Він був у подобі плоті гріха (Рим. 8:3), у Нього не було гріховної, зміїної природи (Євр. 4:15). Він зробився гріхом за нас (2 Кор. 5:21) і помер, щоб покінчити з нашою гріховною природою, а також із джерелом нашого гріха — давнім змієм, яким є диявол, Сатана (Об. 20:2). Також Він помер як пшеничне зерно, яке впало у землю і вмерло (Ін. 12:24). Його смерть не тільки покінчила з усім негативним у всесвіті, але й вивільнила божествене життя для Його віруючих, щоб вони стали Його численними плодами. Через цю всеобіймаючу смерть Він звершив наше вічне викуплення (Євр. 9:12).

Христос також звершив воскресіння (1 Кор. 15:4). Його воскресіння було Божим виправданням і схваленням Його та Його діла, воно стає доказом нашого виправдання перед Богом (Рим. 4:25). Через Своє воскресіння Він тріумфував над Сатаною, смертю, пеклом і могилою (Євр. 2:14; Дії 2:31). Отже, зруйнувавши смерть Своєю смертю, Він явив життя і нетління через благовістя Своїм воскресінням (2 Тим. 1:10).

У воскресінні Христос повернувся до учнів і дихнув у них, щоб вони сутнісно прийняли Святого Духа як своє життя (Ін. 20:22). Потім Він вознісся й сів праворуч від Бога, найвище від усіх у всесвіті (Мк. 16:19; Еф. 1:20-21). Після Свого вознесіння Він вилив Духа сили на Своїх віруючих, щоб Він був їхньою силою домоврядно (Дії 2:4; 10:44-45). Через це Він раз і назавжди хрестив усіх віруючих у Духа і у Своє єдине Тіло (1 Кор. 12:13).

Досягнення і здобутки Христа

Через усі Свої звершення Христос досяг і придбав багато речей, які ми проголошуємо як своє євангеліє. Він досяг вершин всесвіту, став вище всього (Еф. 1:21). Як Богочоловік, маючи і божественну, і людську природу, Він досяг вершини божественних якостей та людських чеснот. У Своєму людському житії Він являв божественні якості у Своїх людських чеснотах. Потім у Своєму воскресінні та як звеличений Богочоловік у вознесінні Він підняв людські чесноти до їх найвищого ступеня, щоб у людськості навіки виражалися божественні якості. Цей прославлений Богочоловік придбав престол (Євр. 12:2), славу і честь (Євр. 2:9), Ім'я, що вище від усякого імені (Флп. 2:9-11), Верховенство (Дії 2:36) і Начальствування (Дії 5:31).

Діло Христа

Наше євангеліє містить у собі діла Христа у цьому віці, під час Його повернення й у вічності. У нинішньому віці Христос дає покаяння і прощення гріхів для спасіння грішників (Дії 5:31; 16:31). Він спасає грішників і робить їх Своїми членами для будування Його церкви (Мт. 16:18), яка є Його Тіло (Еф. 1:22б-23). Будуючи церкву в цьому віці, Він установлює Царство Боже на землі (Мт. 16:18-19; 6:10). Крім того, Він є Заступником, Посередником нового завіту (Євр. 8:6), який Він установив Своєю смертю (Мт. 26:28), і Священиком скинії істинної, який несе віруючим небесне життя і небесне постачання божественними багатствами (Євр. 8:1-2). Він є Первосвящеником для віруючих (Євр. 4:14), який заступається за них перед Богом, щоб спасти їх у найвищій мірі (Євр. 7:24-26). У Ньому віруючі мають Заступника перед праведним Богом; Він захищає наші інтереси і приносить Себе як умилостивлення за нас (1 Ін. 2:1-2), тобто приношення, яке примиряє нас із Богом. Коли Христос повернеться, Він переобразить наше принижене тіло (Флп. 3:20-21), викупивши, таким чином, наші тіла, щоб ми насолоджувалися повним синівством (Рим. 8:23). Коли Він повернеться, Він відтворить у творінні все, що перебувало під рабством тління (Рим. 8:20-23) через бунт Сатани і падіння людини. Він установить на землі Царство Боже, і царство світу цього зробиться Царством нашого Бога і Христа Його (Об. 11:15; 12:10). У вічності Христос є Агнцем на престолі з Богом (Об. 22:1). Він — Чоловік усіх Божих викуплених людей (Об. 21:9, 2). У Новому Єрусалимі, завершеності Божої роботи, що йшла протягом віків, Бог і Агнець є храмом, у якому викуплені люди служать Богові (Об. 21:22), а Агнець представляє собою світильник міста (Об. 21:23). У цьому вічному місті Христос є деревом життя, що постачає Собою як життям усе місто і навіки приносить зцілення народам (Об. 22:1-2; пор. Ін. 15:1).